Дизельний генератор (ДГУ) — лише половина рішення. Друга половина — правильна організація зберігання та обліку дизельного пального: безпечні ємності, протипожежні відстані, утеплення й підігрів у мороз, фільтрація від води та парафінів, а також автоматизований облік видачі літрів і залишків. Особливо це важливо в умовах регулярних обстрілів, коли збої в енергосистемі можуть бути тривалими, а ризики для паливної інфраструктури — підвищеними.

Нижче — повний практичний гід: від фізики «зимового дизеля» й вибору ємності до схем укриття резервуарів, фільтрації, антигелів, побудови системи обліку, інтеграції з 1С/ERP та розрахунку резервів.

1. Чому стратегія пального — не менш важлива за сам генератор

1. Надійність: генератор не запуститься або зупиниться в піковий момент, якщо паливо загусло чи потрапила вода/парафін.

2. Економіка: без дисципліни видачі та обліку літрів втрати легко сягають 10–20% за сезон.

3. Безпека: незахищені ємності — це пожежні ризики, а в умовах обстрілів — ще й ризики пошкодження ємності/розливу.

4. Операційна стійкість: за наявності запасу на 3–7 діб і чіткого обліку ДГУ стає прогнозованим елементом енергостратегії.

2. «Зимова» специфіка дизеля: що відбувається з пальним у мороз

• Парафінізація: при –5…–15 °C у паливі випадають парафіни, які закупорюють фільтри.

• Зростання в’язкості: важче прокачувати, падає продуктивність насоса й ТНВД.

• Вода й конденсат: осаджуються на дні, провокують корозію та бактеріальне забруднення.

• Погіршення займання: зниження цетанового числа погіршує запуск і стабільність роботи ДГУ.

Рішення

• Використовувати зимовий ДП (ДТ-З) до –20 °C або арктичний до –35 °C.

• Додавати антигель за інструкцією (до охолодження пального).

• Тримати ємності повними на 80–95% (менше повітря — менше конденсату).

• Забезпечити підігрів/утеплення резервуарів і магістралей.

3. Ємності та інфраструктура зберігання

3.1. Типи ємностей

• IBC (єврокуб) 600–1000 л — компактні рішення, швидкий монтаж, придатні для міні-АЗС на об’єкті.

• Поліетиленові багатошарові баки — стійкі до корозії, часто з інтегрованим піддоном.

• Сталеві одно-/двостінні резервуари 2–50 м³ — для великих запасів; бажано з піддоном-уловлювачем.

3.2. Утеплення та підігрів

• Теплокожух/корпусний модуль, мінеральна вата, XPS.

• Нагрівальний кабель або циркуляція пального «малим колом».

• Датчики температури і витоку, сигналізація при падінні/скачку рівня.

3.3. Розміщення та відстані

• Під навісом або у контейнерному укритті з вентиляцією.

• На безпечній відстані від будівель і генератора (мінімум 5–10 м для малих об’ємів; дотримуватись ДБН/пожежних норм).

• Обов’язкове заземлення металевих ємностей, переливний клапан, дихальні клапани з вологозахистом.

4. Захист від обстрілів і пожежних ризиків

• Полузаглиблені або низькопрофільні модулі з бортами.

• Екрани/стіни з бетонних блоків чи мішків із піском навколо ємності (не закривати вентиляцію).

• Металеві кожухи з антивибуховими клапанами.

• Винос паливних магістралей у захищені короби, мінімізація відкритих ділянок.

• Наявність вогнегасників, піску, протипожежних щитів; інструктаж персоналу.

5. Нормативні вимоги (коротко)

• Дотримання протипожежних відстаней, наявність піддона-уловлювача.

• Паспорт ємності, журнали огляду, регламент перевірки герметичності.

• За необхідності — акцизний/податковий облік пального.

• Електробезпека: заземлення, іскрозахист там, де це потрібно.

• Повірка/калібрування витратомірів (відповідно до класу точності та сфери застосування).

6. Лінія подачі до генератора: насос, фільтрація, лічильник

7. Фільтрація та контроль якості

Проблеми: вода, механічні домішки, бактеріальне забруднення → засмічення фільтрів, знос ТНВД, нестабільний запуск.
Рішення:

• Фільтрація при кожній перекачці (з бака в бак/у генератор).

• Сепаратори води (Water Captor-клас) + візуальний індикатор.

• Сезонне обслуговування баків, бактерицидні присадки за потреби.

• Облік партій: постачальник → резервуар → дата → показники.

8. Системи обліку: від «журналу» до хмари

8.1. Базовий рівень

• Механічний лічильник + паперовий журнал.

• Мінуси: помилки вводу, немає контролю доступу, вразливо до «людського фактору».

8.2. Напівавтомат

• Імпульсний лічильник + RFID/PIN-термінал.

• Видача тільки після ідентифікації: хто/коли/скільки/на який агрегат.

• Експорт у Excel/1С; мінімальні звіти.

8.3. Повна автоматизація

• Контролер видачі + датчик рівня + хмарне ПЗ + сповіщення.

• Доступ із ПК/смартфона; дашборди: залишки, швидкість витрати, «аномалії», перевищення лімітів.

• Інтеграції з ERP/1С, журнал подій, ролі користувачів, Telegram/e-mail-алерти.

Ефект: мінус 10–25% витрат на пальне за рахунок дисципліни, прозорості та швидкого виявлення відхилень.

9. Антигель, підігрів і боротьба з парафіном

1. Доливати антигель завчасно (до охолодження пального).

2. Підтримувати плюсову температуру у модулі/колекторі.

3. Ставити підігрів фільтрів і «теплі» футляри на ділянки, що обмерзають.

4. Регулярно міняти картриджі; мати запас 30–144 мкм для «аварійного» пропуску пального взимку (тимчасовий режим).

10. Організація запасу: як порахувати «правильний» об’єм

Приклад: ДГУ 50 кВт, середня витрата 12 л/год, робота 10 год/добу, резерв 5 діб.
Розрахунок: 12 × 10 × 5 = 600 л. Додаємо 15–20% страхового запасу → 700–750 л.

Для критичної інфраструктури закладайте 3–7 діб автономії за пікових навантажень. Для виробництв і логістики, де зупинка критична, — 10–14 діб з поетапним підвезенням.

11. Безпека на об’єкті під час воєнних ризиків

• Винос ємностей від будівель/евакуаційних шляхів; екрани від уламків.

• СКУД: замки, RFID-доступ, відеонагляд над вузлом видачі.

• Сигналізація рівня/витоку, індикатори загазованості в модулі.

• Протипожежні засоби: порошкові/піноутворювачі, ящики з піском, щити.

• Чіткі SOP-процедури: хто відповідає, хто чергує, як діяти при аварії.

12. Практичні кейси

Логістичний хаб (Київська обл.)

• 3 ДГУ по 100 кВт, запас 10 м³ у двостінних баках, термінал RFID, датчики рівня.

• Хмарний облік + ліміти.

• Результат: 0% «лівих» видач, стабільна робота під час блекаутів.

Лікарня (Харків)

• 80 кВт ДГУ, 2 м³ утепленої ємності з нагрівом і водовідділенням.

• Звіти автоматично летять головному інженеру.

• Результат: безперервність енергоживлення відділень у пікові морози.

Виробництво (Львівщина)

• Перехід з паперу → RFID + імпульсний лічильник + дашборд.

• Економія 14% пального за сезон, мінус простої через закупорку фільтрів.

13. Бухоблік і податкові аспекти (оглядово)

• Первинні документи, електронні ТТН, прив’язка до конкретного обладнання.

• Розмежування пального «для генератора» і «для транспорту» (норми/списання).

• Інтеграція з 1С/ERP підвищує точність і зменшує ручну працю.

• При великих об’ємах — дотримання вимог акцизного обліку.

14. Чек-ліст інженера/власника

Зимовий пакет:

• Зимовий/арктичний ДП, антигель внесено вчасно.

• Ємність утеплена, критичні ділянки з підігрівом.

• Встановлені: водовідділювач, тонка фільтрація, зворотні/відсічні клапани.

• Тиск/температура в нормі, немає підсосу повітря.

Безпека та укриття:

• Екрани/контейнери від уламків, доступ під контролем.

• Вогнегасники, пісок, інструктаж персоналу.

• Сигналізація рівня/витоку, журнал огляду.

Облік і дисципліна:

• Імпульсний лічильник + RFID/PIN, ролі користувачів.

• Датчик рівня + хмарний дашборд, алерти в месенджер.

• Ліміти видач на агрегати/зміни, звіти за період.

15. Типові помилки та як їх уникнути

1. Паливо без сезону: залили «літнє» — отримали парафін у фільтрі.

2. Антигель «по факту»: додають після охолодження — ефект різко гірший.

3. Відсутність фільтрації: швидкий знос ТНВД/форсунок, зупинки ДГУ.

4. Немає обліку: «зникають» літри, неможливо довести відповідальному.

5. Тонкостінні/відкриті лінії на морозі: промерзання, кристалізація парафіну.

6. Немає укриття для ємності: ризики пошкодження уламками/пожежею.

16. Економічний ефект від впровадження

17. Приклад розрахунку TCO та окупності

• Середнє споживання: 12 л/год × 10 год/добу × 120 діб = 14 400 л/зима.

• Ціна ДП = 60 грн/л → 864 000 грн/зима.

• Втрати без обліку 10% = 86 400 грн.

• Вартість системи обліку + фільтрації + утеплення ~ 150–220 тис. грн.

• Окупність: 1 сезон (за умови припинення втрат і мінус простої/ремонти).

18. Архітектура «ідеальної» системи для ДГУ

1. Двостінна утеплена ємність 1–10 м³ з піддоном.

2. Насосний блок із сепаратором води + фільтрами 30→10(5) мкм.

3. Імпульсний лічильник + термінал RFID/PIN.

4. Датчик рівня (гідростатичний/радарний) + датчик температури.

5. Хмарне ПЗ: дашборди, ліміти, звіти, алерти.

6. Захисний модуль/екрани від уламків; відеонагляд.

7. Підігрів критичних ділянок, теплоізоляція, «теплий» колектор.